Витоки історії централізованої бібліотечної системи міста Вінниці нерозривно пов’язані з історією центральної міської бібліотеки та сягають 70-х років минулого століття.
3 квітня 1973 року виконавчим комітетом Вінницької міської ради було прийнято рішення про відкриття центральної міської бібліотеки.
На його підставі 4 травня 1973 року Вінницьке обласне управління культури своїм Наказом № 43 зобов'язало директора обласної універсальної наукової бібліотеки, що нині носить ім’я Валентина Отамановського,
"передати з фондів бібліотеки для укомплектування книжкового фонду Вінницької міської центральної бібліотеки 75 тис. томів книг актуальної суспільно-політичної, виробничої художньої та іншої тематики".
 |
| Наказ № 43 обласного управління культури від 4 травня 1973 року: "В зв'язку з відкриттям 3 квітня 1973 року у м. Вінниці міської центральної бібліотеки..." |
Штат бібліотеки у складі директорки Наталії Миколаївни Ошуркової, методисток Софії Петрівни Уманської і Валентини Іванівни Кузнєцової та бібліотекарки відділу комплектування Ніни Іванівни Кисельової тимчасово розмістили в міській бібліотеці № 8 по вул. Стрілецькій (колишня Червоноармійська), 39. Працівники не тільки займалися комплектуванням фонду центральної бібліотеки, але й виконували функції методичного центру для міських бібліотек.
Приміщення для книгозбірні виділили на першому поверсі в житлового будинку за адресою Хмельницьке шосе, 4.
18 липня 1973 року на засіданні постійної комісії з культурно-масової роботи міської ради було заплановано відкриття до кінця року центральної міської бібліотеки «по Хмельницькому шосе, 4 з фондом 150 тис. книг, близько 40 працівників»
 |
| Протокол № 1 від 18 липня 1973 року засідання постійної комісії з культурно-масової роботи. На сторінці 2 Протоколу, серед заходів - відкриття до кінця року центральної міської бібліотеки по Хмельницькому шосе. |
17 січня 1974 року «у зв'язку з завершенням будівництва приміщення для центральної міської бібліотеки виконком міської ради… вирішив: відкрити… центральну міську бібліотеку» та «покласти на неї координацію діяльності бібліотек всіх відомств і організацій міста незалежно від їх відомчої підпорядкованості, надання їм методичної та практичної допомоги».
 |
| Рішення № 14 від 17 січня 1974 року Виконкому Вінницької міської ради. |
Урочисте відкриття центральної міської бібліотеки відбулося 1 червня 1974 року. Штат її працівників розширився за рахунок молодих спеціалістів, випускників середніх та вищих спеціальних навчальних закладів.
 |
| Мітинг на честь відкриття бібліотеки 1 червня 1974 року. Виступає завідуючий міського відділу культури Василь Гнатович Кавка. |
 |
| Виступає Бетя Сергіївна Гладштейн, завідувач міської бібліотеки імені Н. К. Крупської (тепер - бібліотека-філія № 1. |
 |
| Говорить директор (з 12 березня 1974 року) Вінницької універсальної обласної наукової бібліотеки імені К. А. Тімірязєва Андрій Йосипович Лучко. |
 |
| Мітинг на честь відкриття бібліотеки 1 червня 1974 року. |
28 квітня 1975 року Постановою Ради Міністрів УРСР бібліотеці було присвоєно ім'я Івана Бевза – очільника антигітлерівського підпілля у Вінниці.
 |
| Постанова № 224 Ради Міністрів УРСР від 26 квітня 1975 року Про присвоєння імені І. В. Бевза Вінницькій міській центральній бібліотеці. |
4 листопада 1976 року наказом Вінницького міського відділу культури державні масові бібліотеки міста були переведені на централізовану систему обслуговування населення книгою і надалі стали іменуватися Централізованою бібліотечною системою державних бібліотек міста Вінниці.
Новопризначеній директорці централізованої бібліотечної системи Наталії Миколаївні Ошурковій доручено укомплектувати ЦБС штатами, розробити положення про відділи та філії і посадові інструкції співробітників, а також замовити необхідну бібліотечну техніку.
 |
| Наказ № 88 від 4 листопада 1974 року "Про переведення державних масових бібліотек міста на централізовану систему обслуговування населення книгою". |
26 квітня 1979 року Наказом Вінницького міського відділу культури на посаду директора централізованої бібліотечної системи була призначена Ніна Іванівна Кисельова. На посту керманича організації вона перебувала до лютого 2003 року. На цей час припав період найбільшого розквіту бібліотечної мережі, яка поступово об’єднала в своєму складі 23 книгозбірні. У важкі 90-ті роки Н. І. Кисельова зуміла зберегти колектив ЦБС та й сама система втратила лише дві бібліотеки.
 |
Кінець 1970-х років. Перший склад колективу ЦМБ ім. І. В. Бевза. Справа наліво:
|
 |
1977 рік. Перший склад колективу ЦМБ ім. І. В. Бевза. Стоять (зліва направо):
Сидять (зліва направо):
|
 |
| 1977-й рік. Ірина Чорнобровкіна (завідувач відділом комплектування та обробки літератури). |
 |
| 1977-й рік. Валентина Тарасова (бібліотекар відділу мистецтв) та Тетяна Іванівна Кушнір (Дудник) (бібліотекар кафедри обслуговування дорослих залу абонементів). |
 |
| Кінець 1970-х років. Бібліотекар Ірина Василівна Бакуліна (Продан) за кафедрою обслуговування юнацтва залу абонементів ЦМБ ім. І. В. Бевза. |
 |
| 1977-й рік. Бібліотекар кафедри обслуговування юнацтва залу абонементів Ірина Василівна Бакуліна (Продан). |
 |
| 1977-й рік. Ірина Василівна Бакуліна (бібліотекар кафедри обслуговування юнацтва залу абонементів) та Тетяна Іванівна Кушнір (Дудник) (бібліотекар кафедри обслуговування дорослих залу абонементів). |
 |
1977 рік. Зліва направо:
Клавдія Федорівна, або Клавуся, як ласкаво називали її в колективі, пройшла всю війну медсестрою. Вона користувалася загальною любов'ю колег. Улюблене побажання Клавдії Федорівни: "Чтобы все фигуры вышли замуж!".
|
 |
| 1977-й рік. Тетяна Іванівна Кушнір (Дудник) (бібліотекар кафедри обслуговування дорослих залу абонементів). |
 |
Січень 1982. Комсомольська організація Вінницької міської ЦБС на екскурсії у музеї-садибі Миколи Пирогова
у селі Пирогово. Зліва направо:
|
 |
| Зліва направо: Ніна Іванівна Скорик (завідувач філією № 2), Олена Мохірєва (бібліотекар відділу комплектування та обробки літератури ЦМБ ім. І. В. Бевза), Ольга Кизян (методист ЦМБ ім. І. В. Бевза). |
 |
| 1980-1981-й роки. Бібліотекар Світлана Інфаківна Калімуліна (М'ялківська) за кафедрою обслуговування дорослих (зал абонементів). |
 |
| 1983-й рік. Зліва направо: Світлана Інфаківна Калімуліна (М'ялківська), Клавдія Федорівна Мокшак та Олена Шеремета (старший бібліотекар кафедри обслуговування дорослих залу абонементів ЦМБ ім. І. В. Бевза). |
 |
| 1979-й рік. Раїса Шаламай, бібліотекар кафедри обслуговування юнацтва залу абонементів ЦМБ ім. І. В. Бевза. |
 |
| 1978-й рік. Віра Іванівна Гранатова (Лєбєдєва) у неповні 18 років після закінчення Тульчинського культурно-освітнього училища завідувач бібліотеки-філії № 20 на хуторі Шевченка. |
 |
| 1981-й рік. Станіслава Валько (завідувач філією № 14) та Віра Гранатова були подругами "нерозлий вода". Колеги жартівливо називали подруг "Стасько-Валько". |
 |
| Друга половина 70-х. В гуртожитку на Кірова, 49. Сидить: Антоніна Льотко (бібліотекар відділу комплектування та обробки літератури ЦМБ ім. І. В. Бевза). Стоять (зліва направо): Галина Вітрук (філія 19), Раїса Горбата (філія 12), Тетяна Кушнір. |
 |
| Кінець 1970-х - перша половина 1980-х років. Валентина Герасименко працювала бібліографом відділу комплектування та обробки літератури. На світлині вона - черговий бібліотекар-консультант у холі бібліотеки. |
 |
| Кінець 1970-х - перша половина 1980-х років. Валентина Герасименко. |
 |
| 1977-й рік. Зліва направо: Валентина Тарасова, бібліотекар відділу мистецтв; Йосип Єгорович Харченко, завідуючий господарською частиною; Тетяна Кушнір. |
 |
| 1981-й рік. Людмила Базилєва (завідувач філією № 6), Тетяна Лавренова (завідувач філією № 1). |
 |
| 1982-й рік. Зліва направо: Тетяна Марченко (завідувач філією № 7), Людмила Базилєва (завідувач філією № 6). |
 |
Червень 1981-го. Профспілкова організація Вінницької міської ЦБС організувала для співробітників безкоштовну екскурсію по Києву. Нижній ряд (зліва направо):
Верхній ряд (зліва направо):
|
 |
| Читачі бібліотеки у 80-ті роки: бібліотекар читального залу Олена Стоялова. |
 |
| Друга половина 1970-х років. Читачі бібліотеки. |
 |
| Друга половина 1970-х років. Курсом, накресленим партією. |
 |
| Виставка в залі абонементів. |
 |
| Зал абонементів. 70-ті роки. |
 |
| Стенд з наочною агітацією. 70-ті роки. |
 |
| Читальний зал. 70-ті роки. |
 |
| Читальний зал. 70-ті роки. |
1 березня 2003 року на посаду директорки централізованої бібліотечної системи призначено Ніну Іванівну Скорик. В цей період почалась поступова інформатизація міських бібліотек.
18 лютого 2011 року відбулося офіційне оголошення переможців другого раунду конкурсу "Організація нових бібліотечних послуг з використанням вільного доступу до Інтернету" за програмою Бібліоміст. Серед фіналістів - бібліотеки-філії № 7, 8, 13, 21 Вінницької міської ЦБС. У липні-вересні вони отримали новітнє комп'ютерне обладнання. 30 вересня і 1 жовтня тогож року в цих бібліотеках відбулось урочисте відкриття інтернет-центрів за участю міського голови В. Б. Гройсмана та керівника програми "Бібліоміст" в Україні пана Матея Новака.
З 15 вересня 2011 по 27 серпня 2013 року бібліотечну систему очолював Володимир Володимирович Малінін. За його керівництва бібліотечну систему було суттєво реформовано.
9 бібліотек спеціалізовано за окремими напрямками:
• ЦМБ ім. Бевза - німецька мова, техніка, культура та мистецтво;
• Бібліотека-філія №1 – з аграрних питань;
• Бібліотека-філія №3 – з питань економіки;
• ЦДБ – дитяча література іноземними мовами;
• Бібліотека-філія №6 – англійська мова;
• Бібліотека-філія №7 – польська мова;
• Бібліотека-філія №8 – з юридичних питань, французька мова;
• Бібліотека-філія №11 – художньо-естетичний;
• Бібліотека-філія №13 – іноземні мови та мови національних меншин.
Бібліотеки-філії № 2, 5, 9, 10, 12, 14, 15, 16, 17, 18 визначено як бібліотеки сімейного типу, завданням яких є відродження традиції сімейного читання.
З метою забезпечення зручності розташування бібліотек для відвідувачів та створення належних якісних умов обслуговування бібліотечну мережу оптимізовано. У 2012 році відбулось об'єднання бібліотеки № 3 з бібліотекою № 13 та бібліотеки № 1 з бібліотекою № 12.
2013 року в центральну бібліотеку для дітей та юнацтва об'єднано центральну дитячу бібліотеку та бібліотеку № 3. Також об'єднано бібліотеку № 10 з бібліотекою № 8. За результатами оптимізації відбулась зміна номерів бібліотек-філій.
З 28 серпня 2013 по 15 квітня 2021 року бібліотечну мережу очолювала Ірина Володимирівна Івасюк. В цей період капітально відремонтовано центральну міську бібліотеку, центральну бібліотеку для дітей та юнацтва, бібліотеки № 12, 13, 14, 15, 16, 18. Отримали нові приміщення бібліотеки № 2, 5, 17.
Наприкінці 2018 року в результаті приєднання територіальної громади селища Десна Вінницького району Вінницької області до територіальної громади міста Вінниці до складу Вінницької міської ЦБС увійшла Деснянська бібліотека. 21 грудня 2018 року Вінницька міська рада своїм рішенням затвердила статут бібліотечної системи в новій редакції, визначивши, що до складу Вінницької міської ЦБС входять 18 бібліотек, в тому числі в якості філії № 3 Деснянська бібліотека.
9 грудня 2020 року Вінницька міська рада прийняла рішення про приєднання до Вінницької міської ради низки сільських рад. До складу бібліотечної системи увійшли бібліотеки сіл Вінницькі Хутори, Стадниця, Великі та Малі Крушлинці, Гавришівка та Щітки.
Бібліотечне життя цього періоду характеризується активною соціокультурною та проектною діяльністю.
2017 року в результаті перемоги в пітчингу проектів за підтримки Вінницької міської ради та Британської Ради переміг бібліотечного проекту "Читай, улюблене місто!" започатковано щорічний фестиваль"VinBookFest".
Того ж року в конкурсі проектів "Бюджет громадських ініціатив м. Вінниці" перемогу отримав проект "Бібліотека здатна дивувати", за підсумками якого в приміщенні Центральної бібліотеки для дітей та юнацтва створено музей іграшки, ляльковий театр та 3-Д кінозал.
З 2017 року за підтримки Британської ради в Україні та ГО «Гармонія» в рамках програми «Активні громадяни» бібліотечною системою реалізовано проект «Поетичний салон TRAmART» - створено аудіозаписів кращих зразки творчості подільських майстрів слова для відтворення у вінницьких трамваях.
У бібліотеці-філії № 14 запроваджено проект «Kids police city» (дитяче поліцейське містечко) - грант Інноваційного Фонду з питань взаємодії поліції з громадою на засадах партнерства (CPIF).
З 16 квітня 2021 по 16 лютого 2022 року обов'язки директорки виконувала Тетяна Анатоліївна Верещак.
21 березня 2022 на посаду виконуючої обов'язки керівника бібліотечної мережі призначено Олену Петрівну Заквацьку. З 21 квітня і по цей час Олена Петрівна - директорка закладу.Заклад культури «Вінницька міська централізована бібліотечна система» складається з 24-х бібліотек.
 |
| Іван Васильович Бевз. |
Рішенням Вінницького обкому КП(б)У у першій половині липня 1941 був призначений керівником підпільної організації у Вінниці. 19 липня 1941 року німецько-фашистські загарбники захопили Вінницю. Базою для підпільної організації стала міська бібліотека ім. Н. К. Крупської на Депутатській вулиці, де працювали перевірені, надійні люди. З деякими з них Іван Васильович відверто говорив ще до окупації, а вже через місяць після неї весь персонал бібліотеки активно виконував його завдання, поступово залучаючи до підпільної роботи нових людей.
 |
| Вінниця. Меморіальна дошка на будівлі Вінницького літературно-меморіального музею М. М. Коцюбинського, що по вулиці І. Бевза (колишня Депутатська вулиця). |
На кінець 1941 року були створені підпільні групи на швейній фабриці, м’ясокомбінаті, водоканалі, залізничній станції. Підпільна партійна організація на чолі з І. В. Бевзом керувала не тільки підпільними групами у Вінниці, а й мала зв’язок з цілим рядом населених пунктів Немирівського, Турбівського (тепер Липовецького), Погребищенського, Козятинського, Гайсинського і Дашівського (тепер Іллінецького) районів Вінницької області. Для керівництва цими підпільними групами було створено підпільний партійний центр на чолі з І. В. Бевзом, який на початку 1942 року об’єднав 17 груп, що разом налічували понад 300 підпільників.
 |
| Вінниця. Пам'ятний знак партизанам і підпільникам Вінниччини Героям Радянського Союзу - у сквері Козицького. |
 |
| Вінниця. Пам'ятник І. В. Бевза біля будівлі обласного суду по вулиці Соборній. |
 |
| Текст на пам'ятнику. |
У липні 1942 Іван Васильович Бевз з групою підпільників був схоплений гітлерівцями, а 13 січня 1943 розстріляний. За видатні заслуги, мужність і героїзм, виявлені в боротьбі проти німецько-фашистських загарбників у період Великої Вітчизняної війни, Указом Президії Верховної Ради СРСР від 8 травня 1965 року керівнику Вінницької міської підпільної організації Бевзу Івану Васильовичу посмертно присвоєно високе звання Героя Радянського Союзу.
Друкується за виданням:
Подвигом уславлені [Текст] : Герої Радянського Союзу - партизани і підпільники України в роки Великої Вітчизняної війни / Д. П. Григорович [та ін.]. - К. : Політвидав України, 1978. - 352 с. : портр. - В змісті: Бевз Іван Васильвич. - (в опр.) : 0.90 руб.
Коментарі