Доторкнутися до таїни писанкарства


19 та 21 квітня головний бібліотекар читального залу Ірина Анатоліївна Єліна провела майстер-клас з писанкарства в загальноосвітній школі № 29. Майстер-клас відбувся у рамках заняття гуртка "Вікно в природу", керівником якого є Ірина Анатоліївна. На початку заходу Віра Лєбєдєва, бібліотекар відділу абонементів, зробила невеличкий екскурс в історію писанки. Під час проведення майстер-класу Ірина Єліна розповіла про символіку малюнку та про воскову техніку розпису.
Вдягла весна мережану сорочку,
Умившись і звільнившись від турбот,
І піднімає волошкові очі
До віщих, до церковних позолот.
Великдень всіх нас на гостини просить,
Малює сонцем полотно небес,
І крашанку, як усмішку, підносить.
Христос Воскрес! Воістину воскрес!
Вадим Крищенко.
Писанки (орнаментовані пташині яйця) - одна з форм українського народного розпису, своєрідні живописні мініатюри. Мистецтво писанок на сьогодні вивчено чи не найменше, оскільки збереження крихкого мініатюрного розпису упродовж століть було проблемою. Писанковий орнамент створювався протягом довгого історичного періоду, сформувався у традиційні логічні форми рисунків, у яких відбилися смаки багатьох поколінь народних митців…

Дослідники вважають, що українська писанка має понад 100 символічних малюнків. Наприклад, кривулька знаменувала нитку життя, вічність сонячного руху. Кривулька або безконечник - це символ початку і кінця. Тригвер або триніг символізував, на думку одних, небо, землю і повітря, на думку інших - повітря, вогонь і воду, треті вважали його символом життя людини.

Четверті трактували його як символ неба, землі і пекла. Символічне навантаження мала і кольорова гама писанки. Червоний колір усимволізовував радість життя, любов, жовтий - місяць і зорі, урожай; зелений - багатство, буяння рослинного світу, його воскресіння; блакитний - чисте небо, здоров'я; бронзовий - матінку-землю; чорний з білим - пошану до померлих родичів, їхніх душ та ін.

Розписують яйця писачком - невеличка дерев'яна паличка, у якій розпеченим цвяхом випалюють дірочку, щоб вставити туди металевий наконечник чи трубочку, згорнуту з фольги. Потім цей наконечник закріплюють ниткою. Для виготовлення писанок відбирають сирі курячі яйця. Щоб писанки довше зберігалися, з них видувають білок і жовток, це роблять шприцом з товстою голкою, зробивши малесенькі отвори з обох боків яйця. Попередньо їх треба добре вимити у воді, розчинивши у ній трохи харчової соди.

Потім яйця кладуть у легкий розчин оцту у воді, коли вони просохнуть, приступають до розписування. Найчастіше це роблять за допомогою воску. Натуральний бджолиний віск кладуть у невелику керамічну посудину чи в черепок. Посудину з воском ставлять до вогню в печі чи на розсіювач на газовій плиті на невеликий вогонь. Віск повинен бути гарячим, але не доведеним до кипіння.

Бібліотекарі Тетяна Калюжна (відділу абонементів) та Тетяна Ковтун (читальний зал) підготували невеликий перегляд літератури з писанкарства.

Перед початком занять з черговою групою учнів.





Про історичні корені писанки учням розповідає Віра Лєбєдєва. 

Коментарі