Екскурсія для учнів молодших класів загальноосвітньої школи № 4 розпочала завідувачка відділу обслуговування розповіддю про історію книги. Бібліотекар Тетяна Мазур ознайомила дітей з бібліотекою, а її колега Ірина Єліна провела для дітей веселі конкурси.
З давніх-давен люди прагнули знань. Від покоління до покоління передавались усні відомості про речі, які допомагали людині вижити: як добути вогонь, як виростити хліб, кого слід поважати, а кого боятися... Проте людська пам'ять - не такий уже й надійний засіб зберігання знань для подальшої їх передачі. Отож прадавні люди змушені були вигадати письмо, щоб наступні покоління не забували здобутих у важкому труді знань.
З виникненням письма людство у своєму розвитку зробило величезний крок уперед. Адже тепер здобуті знання не забувалися - вони були закріплені письмово. Але ж треба було якось укладати їх у зручну форму для подальшого зберігання й передачі. Тож люди й замислились, як це зробити. І от, у прадавньому Вавилоні, десь 5 тисяч років тому, з’явилися, так би мовити, перші книжки... Усі тексти спочатку видряпувались загостреними паличками на глиняних табличках, а потім ці глиняні "сторінки" обпалювалися на вогні. У ІІ ст. до н. е. в місті Пергам, що знаходилось в Малій Азії, навчилися виготовляти книги з тонкої телячої шкіри. Називались такі рукописи "пергаментами", від назви міста.
Коли в Європі вже почали виготовляти папір, німець Йоганн Гутенберг винайшов 1450 року прилад для книгодрукування - верстат. Щоправда, до виникнення книгодрукування існували рукописні книги, але творилися вони надто довго та переважно існували лише в одному примірнику. Винахід Гутенберга дозволив їх тиражувати, тобто видавати не один-два примірники, а дуже велику кількість. Це означало, що до читання книги, а отже й до знань могло прилучатися чимало охочих пізнати грамоту. В світі є мільйони назв книг. Вони різні не тільки за змістом, а й за розміром.
Впродовж століть накопичувалися пам'ятки людської думки. Для їх зберігання будувались бібліотеки - в перекладі з грецького "місце зберігання книг". У кожній країні у різні періоди бібліотеки виконували важливу духовну місію - бути дзеркалом і пам'яттю народу, держави, центром духовності.
З давніх-давен люди прагнули знань. Від покоління до покоління передавались усні відомості про речі, які допомагали людині вижити: як добути вогонь, як виростити хліб, кого слід поважати, а кого боятися... Проте людська пам'ять - не такий уже й надійний засіб зберігання знань для подальшої їх передачі. Отож прадавні люди змушені були вигадати письмо, щоб наступні покоління не забували здобутих у важкому труді знань.
З виникненням письма людство у своєму розвитку зробило величезний крок уперед. Адже тепер здобуті знання не забувалися - вони були закріплені письмово. Але ж треба було якось укладати їх у зручну форму для подальшого зберігання й передачі. Тож люди й замислились, як це зробити. І от, у прадавньому Вавилоні, десь 5 тисяч років тому, з’явилися, так би мовити, перші книжки... Усі тексти спочатку видряпувались загостреними паличками на глиняних табличках, а потім ці глиняні "сторінки" обпалювалися на вогні. У ІІ ст. до н. е. в місті Пергам, що знаходилось в Малій Азії, навчилися виготовляти книги з тонкої телячої шкіри. Називались такі рукописи "пергаментами", від назви міста.
Коли в Європі вже почали виготовляти папір, німець Йоганн Гутенберг винайшов 1450 року прилад для книгодрукування - верстат. Щоправда, до виникнення книгодрукування існували рукописні книги, але творилися вони надто довго та переважно існували лише в одному примірнику. Винахід Гутенберга дозволив їх тиражувати, тобто видавати не один-два примірники, а дуже велику кількість. Це означало, що до читання книги, а отже й до знань могло прилучатися чимало охочих пізнати грамоту. В світі є мільйони назв книг. Вони різні не тільки за змістом, а й за розміром.
Впродовж століть накопичувалися пам'ятки людської думки. Для їх зберігання будувались бібліотеки - в перекладі з грецького "місце зберігання книг". У кожній країні у різні періоди бібліотеки виконували важливу духовну місію - бути дзеркалом і пам'яттю народу, держави, центром духовності.
Розповідь про історію книги: репринтне видання Псалтирі. |
Конкурс на цікаву історію. |
Тетяна Мазур демонструє дітям вироби гуртка "Весела майстерня". |
Коментарі