Війна від першої особи


15 лютого 1989 року, ступаючи із сином по мосту через Амудар'ю, генерал Громов символізував цим переходом закінчення для радянських військових афганської війни. Для кожного з більш ніж 600 тисяч тих, хто служив в Афгані, вона була і залишається своєю.
Для тих, хто не повернувся: 9511 убитих у боях, 2386 померлих від ран, 817 - від хвороб, 1739 - їхні життя забрали аварії і катастрофи. І для живих. Ми повинні розуміти трагізм участі в афганській війні тоді ще радянських людей, бо через Афганістан пройшло їх з України більше 160 тисяч. У цій війні загинуло понад 15 тисяч наших солдатів, 35 тисяч було поранено, тисячі потрапили в полон.

"Війна від першої особи" - так називається документальна кінострічка, присвячена трагічним подіям в Афганістані. «Круглий стіл» з переглядом та обговоренням фільму відбувся в читальному залі бібліотеки. Нашими гостями на цей раз були курсанти Вінницького вищого професійного училища цивільного закладу МНС України.




Хвилина мовчання. 



Коментарі