Як добре те, що смерті не боюсь я
і не питаю, чи тяжкий мій хрест.
Що вам, богове, низько не клонюся
в передчутті недовідомих верств.
Що жив-любив і не набрався скверни,
ненависті, прокльону, каяття.
Народе мій, до тебе я ще верну,
і в смерті обернуся до життя...
(В. Стус)
Василь Стус за своїм покликанням і з ласки Божої – поет. Він поет не тільки непересічний, а рідкісний своїм талантом і культурою. Доля призначила йому в житті ще й роль політв'язня. Цю вимушену роль він почав виконувати ще перед своїм першим арештом – приблизно від 1965 року. При цьому Василь Стус може бути прикладом синівської вірності своєму народові і такої любові до Батьківщини, яка межує з ненавистю. 6 січня, в день народження Василя Стуса, ми представили перегляд літератури "Зламана доля та незламна воля"
Коментарі